Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги – наші постійні супутники. Книга – джерело знань для школяра, студента, кожної людини. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.

    Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? Цього ніхто не знає. Читати потрібно все життя. Вік живи, вік учись.

Читають книги навчаючись, здобуваючи знання, читають і в час відпочинку.

Любов до книги з дитинства і продовжується все життя. Гарну книжку часто читаємо багато разів і кожен раз знаходимо в ній щось нове, цікаве, вражаюче. Такими книгами є Біблія, “Кобзар” Тараса Шевченка та багато інших – вони ніколи не старіють, не надоїдають. Вони – наші найперші порадники, друзі. Багато людей вважають книгу найкращим подарунком.

    Отож, шануймо, бережімо, читаймо книги, бо у них мудрість, розум, знання людства, які створювалися впродовж тисячоліть. Книга – найбільший винахід людства.

Ким бути? Яким бути? На ці запитання дають відповідь книги.

Книга відкриває світ пізнання й сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації. Книги дарують нам цілющі зерна знань. Вони спонукають до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів.

    За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі, сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань.

 Учітеся, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Тарас Шевченко.

Хто полюбить книгу,

той далеко піде у своєму

розвитку. Книга рятує

душу від Здерев’яніння.

                     Тарас Шевченко.

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той хоч і труду мав досить,

Дивні перли виносить.

                       Іван Франко.

Книжки – це величезне багатство.

                       Володимир Сосюра.

Люди перестають мислити, коли перестають читати.

                       Д.Дідро.

Життя без книг – це хата без вікна,

                       Д.Павличко.

Серед книг, як і серед людей, можна потрапити в гарну і погану компанію.

                       К.Гельвецій.

Читаючи в перший раз гарну книгу, ми переживаємо ті ж почуття, як і знайомство з новим другом. Знову прочитати вже прочитану книгу, значить знову побачити старого друга.

                        Вольтер.

Сучасна людина знаходиться перед Гімалаями бібліотек в особі золотошукача, якій треба відшукати крупинки золота в масі піску.

                        С.Вавилов.

 кращі з книг – ті, які дають більш за все поживи для роздумів, і при цьому на різні теми.

                         А.Франс.

Книга – це духовний заповіт одного покоління іншому, порада вмираючого старця юнакові, який починає жити .

                        О.Герцен.

Твір, який читають має теперішнє; твір, який перечитують, - має майбутнє.

                        О.Дюма-син.

Яке величезне багатство може бути в маленькій дібраній бібліотеці. Компанія наймудріших і найдостойніших людей, вибрана зі всіх цивілізованих країн світу на протязі тисяч років.

                        Р.Емерсон.

Секрет всесвітнього вічного успіху книги в її правдивості.

                       О.Бальзак

істинно вчені бувають не ті, що читають багато, але ті, що читають корисне.

                      Арістіпп.

Книги – води (соти) і ріки, що переповнюють кожного.

                               Древньоруська мудрість.

якщо прочитаєш що-небудь, то із прочитаного запам’ятай собі головну думку. Так поступаю і я: з того, що я прочитав, я обов’язково що-небудь відзначу .

                          Сенека.

Друкувати книжки – це значить друкувати гроші.

                        Народна мудрість.

Читання – ось найкраще навчання.

                       О.Пушкін.

Книги – води ріки, що наповнюють кожного.

                       Давньоруська мудрість.

   У квітні 1840 року в Санки-Петербурзі з друкарні Є.Фішера вийшла в світ книга Тараса Шевченка “Кобзар”. Кожним своїм рядком ця невелика книжечка пристрасно стверджувала: є така країна – Україна, є такий народ – український, є така мова – українська! Були, є і будуть!

“Кобзар” пішов по Україні і відразу став народною книгою. Потім його переписували від руки, у списках розходився від хати до хати, від палацу до старої вбогої хижини.

Нині монументи Шевченка височать на всіх континентах. Пісні на його поезії чути на всіх суходолах.

  А чим же був і є Шевченків “Кобзар” для нас, українців? По суті своїй він став українською біблією – книгою мудрості, до якої звертаємось постійно, шукаючи поради і розради, підтримки і натхнення.

“Кобзар” підіймає людський дух, вчить людину бути доброю і благородною, над усе мати волю й гідність людську, над усе любити свій народ, свою мову, свою Україну.

Ця книга буде з нами і нащадками нашими вічно.

  Які книжки бажано мати у домашній бібліотеці? Це залежить від смаків, уподобань, освіти і можливостей їх власників.

Опитування серед людей різного віку і професій дало такі результати:

1.  Біблія
2.  “Кобзар” Тараса Шевченка
3.  Література українських поетів і письменників: класиків і сучасників (особливо лауреатів премії імені Т.Шевченка).
4.  Твори кращих, визнаних зарубіжних авторів.
5.  Енциклопедії, довідники словники.
6.  Фахова література (по професії, спеціальності членів сім’ї).
7.  Казки: українські і народів світу.
8.  Література по веденню домашнього господарства (ремонт квартири, бюджет сім’ї, про кімнатні рослини і тварини, про сад, город, дім, кулінарію тощо).
9.  Література, якою захоплюються члени сім’ї, залежно від їх уподобань: історична, політична, мемуарна, фантастика, детектив, екологія, спорт, мистецтво і т.д.).
10.  Література з питань медицини, здорового способу життя, про лікарські рослини, народну медицину (авторів, які заслуговують довір’я).
11.  Література з питань виховання дітей.
12.  Книжки місцевих авторів (міста, район, області).

  Хочеш пізнати світ – читай книжки.

Мудра книжка – безцінний скарб.

Книга – джерело знань.

Книга – найкращий порадник.

Книга вчить, як на світі жить.

Хто багато читає, той багато знає.

Гарна, мудра книга як вірний друг.

Книга – найкращий подарунок.

Золото добувають із землі, а знання - із книг.

Хочеш багато знати – читай книжки.

Хто багато читає, той горе забуває.

Книжка – найдивовижніший винахід людства.

З молоду даремно час не чай, а книжки читай.

Хто багато читає, той швидко на ноги стає.

Як хочеш багато знати, то треба книжки читати.

Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.

   Основною формою занять у середньовічних університетах, школах було читання книг: викладач читав книжку й пояснював незрозумілі місця. Чому ж студенти не читали цих книжок самі? Тому, що книжки тоді в ще не друкувалися, а переписувалися. Такі книжки були дорогі й малодоступні, будь-хто їх читати не міг. Ось звідси й походить вислів “читати лекції”. А книги тоді були не схожі на наші: вони писалися великими літерами, а тому були гігантського розм. Іру – до півметра і більше. Через вагу й розміри носити з собою таку книгу було майже неможливо. Коштували вони дорого, а щоб їх не вкрали, то часом доводилося прив’язувати їх до столу ланцюгами.

   Найдавнішою книгою України є Велесова книга – пам’ятка писемності ІХ століття. До найдавніших книг, творів написаних в Україні є “Слово о полку Ігоревім”, Пересопницьке Євангеліє, “Київські глаголичні листки” та інші. Першою друкованою книгою, яку написав українець, була книжка (1483) вченого ХV ст. Юрія Дрогобича.